поки він учиться, коли він
перестає учитися, у
ньому вмирає вчитель»
К.У.Ушинський
САМООСВІТА ВЧИТЕЛЯ є необхідною умовою професійної діяльності педагога. Суспільство завжди ставило і буде ставити перед вчителем високі вимоги. Для того, щоб вчити інших, потрібно знати більше, ніж інші. Тому самоосвіта є головним завданням кожного вчителя.
Самоосвіта педагога – це провідна форма вдосконалення професійної компетентності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток та самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу.
САМООСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ВКЛЮЧАЄ:
- оботу над науково-методичною проблемою;- вивчення науково-методичної, психолого-педагогічної та навчальної літератури;
- участь у колективних і групових формах роботи;
- вивчення досвіду колег;
- теоретичну роботу і практичну апробацію особистих матеріалів.
МЕТА САМООСВІТИ:
- розширення загальнопедагогічних і психологічних знань з метою удосконалення методів навчання та виховання;
- поглиблення знань із різноманітних методик;
- оволодіння досягненнями педагогічної науки, передової педагогічної практики;
- підвищення загальнокультурного рівня педагога.
ФОРМИ САМООСВІТИ ПЕДАГОГА:
- поглиблена підготовка до уроків;
- виконання до курсових та між курсових завдань;
- заняття на очно-заочних курсах;
- виступи на семінарах з доповідями;
- систематичне читання книг та періодичних видань.
СИСТЕМА САМООСВІТНЬОЇ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ПЕРЕДБАЧАЄ:
- поточне і перспективне планування;
- підбір раціональних форм та способів засвоєння і збереження інформації;
- оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного педагогічного досвіду;
- поступове освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності.
ПЛАН САМООСВІТИ ВЧИТЕЛЯ ПОВИНЕН МІСТИТИ:
- перелік літератури, яку планується опрацювати;
- визначені форми самоосвіти;
- термін завершення роботи;
- передбачувані результати (підготовка доповіді, виступи на засіданні МО, поурочне планування, опис досвіду роботи, оформлення результатів тощо).
Матеріал, зібраний у процесі самоосвіти, доцільно розподіляти окремо і зберігати у вигляді карток, спеціальних зошитів, папок, особистого педагогічного щоденника. Важливе значення у процесі самоосвітніх занять має вміння працювати з літературними джерелами: робити виписки, складати конспект, тези прочитаного, розгорнутий план чи анотацію.
Немає коментарів:
Дописати коментар